Улюблена книга – та, до якої звертаєшся, аби отримати гарантоване задоволення і умиротворення. Вона має гіркувато-солодкий, ванільний аромат казки. Не дає спати по ночах.  Її сторінки турботливо зберігають наші дитячі фантазії, дотик рук з відбитками пальців, підкреслені фрази, а можливо, й плями від чаю, кави, забуті закладки, засушені осінні листочки, квитки на проїзд. У ній сховано найкраще, що є в нас: найпотаємніші думки, мрії, улюблені почуття. На книжковій полиці вона займає почесне місце і радіє кожній зустрічі з вами.

Не вдаючись особливо до роздумів, накидаю перше, що приходить на згадку, як мої улюблені книги:

«Джейн Ейр» Шарлотти Бронте,  «Їсти, молитися, кохати» Елізабет Гілберт, , «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса, «Маленький принц» Антуана Сент-Екзюпері,, казки Вільгельма Гауфа і Оскара Вайльда, «Нарцис: або розмова про те, як пізнати себе» Григорія Сковороди, новели О.Генрі та С.Цвейга, вірші Василя Симоненка , Ліни Костенко і Сергія Жадана.

Це те, що дійсно перечитую час від часу, на кожному новому витку життя.

А які ваші улюблені книжки?