Витоки свята невідомі, а ось історія утримання левів як полонених людини бере свій початок з епохи становлення перших держав на Близькому Сході. Владики Стародавнього Сходу підкреслювали свою велич полюванням на левів і їх утриманням в неволі. У великій кількості левів відловлювали для кривавих видовищ на аренах Римської імперії. Надалі утримання цього хижака було ознакою багатства, сили і могутності королівських сімей. Тільки в ХVII столітті великі представники сімейства котячих були показані в провідних європейських зоопарках. У наші дні в дикій природі леви збереглися в національних парках Африки і Північно-Західної Індії. Віддають перевагу відкритим ландшафтам, уникаючи густих лісів. Максимальна маса тіла дикої тварини досягає 250 кілограм, довжина тіла з хвостом – до 3 метрів. Хижаки тримаються прайдами, коли кілька самок з потомством живуть в союзі з одним або декількома самцями. Полюють в основному самки, а самець захищає територію від посягань інших хижаків. Єдиним зазіхачем на життєвий простір левів є людина. Її діяльність, захоплення земель призводить до зменшення мисливських територій диких звірів, в результаті скорочується кількість представників цього виду. В даний період часу їх налічується менше 20 тисяч особин.