
Розмова з дитиною про смерть сучасним дорослим зазвичай дається не легко : вони самі відчувають тривогу , пов'язану зі смертю, для них це часто ,як і для їхніх дітей , питання не вирішене...
Питання про смерть належить до числа перших світоглядних проблем , яку дитина може усвідомити з доволі раннього віку. А говорити про смерть діти хочуть у 4-5 років . Вони питають... " Що відбувається з померлими ?", " Чи помруть мама і тато ?", " Чи помру я?"..
На чому особливо треба зосередити увагу коли розмовляєте з дитиною !
Перше - повідомити про факт смерті. Не заперечувати ,а відповісти чесно...не переносити розмову до більш влучного моменту.
Друге - не треба говорити такі речі , як "померлий зараз на хмарі і дивиться на тебе " або "його бог забрав", або " він заснув назавжди". Треба сказати,що хоча в житті дитини цієї людини вже не буде,але його любов не не зникне безслідно, залишиться з тобою назавжди. Навіть зовсім маленькі діти розуміють,що таке любов, нехай навіть на своєму рівні. Не варто брехати,що ми ніколи не помремо. Але правду треба підносити так , щоб дитина відчувала підтримку. Це виглядає приблизно так: "так, в якийсь момент всі люди помирають, але перед цим проходить багато часу. Ми з тобою поруч. Ми разом. Цього достатньо.
Зараз з'являються все більше книжок на складні теми: стосунки в родині, насильство, смерть і т.д. Книжки, у яких обговорюються теми втрати, допоможуть провести цю розмову з дітьми,а часто допомогти й самим дорослим...
Рекомендована література:
1. Анжела Нанетті. "Мій дідусь став черешнею".
2. Галина Кирпа " Мій тато став зіркою".
3. Світлана Ройз " Таємниця життя і смерті".
4. Фрід Амелі " А дідусь у костюмі".
5. Тетяна Стус "Моя Ба".