Страх - одна із фундаментальних емоцій людини. З одного боку, він є природним механізмом реагування на небезпеку. Люба здорова людина - дитина чи дорослий чоловік - в ситуації реальної небезпеки відчуває страх. Це допомагає правильно реагувати на небезпеку, проявляти обережність,шукати захист або спасіння. Здоровий страх,як правило, проходить, коли небезпека позаду.
З другої сторони, людина може відчувати страх в відношенні не реальної, а вигаданої небезпеки. Вона як би перебуває в " режимі очікування" якоїсь загрози, хоча в реальності небезпеки немає. В такому разі страх стає побічним, загостренням ,як хвороба, і звільнитися від нього не так просто.
Оскільки діти не так добре орієнтовані в реальності то їм характерно боятися таких речей , які дорослими не сприймаються як небезпечні. Наприклад , до якогось віку діти бояться залишатися одні, бояться казкових персонажів, які в реальності ніяк не погрожують. Тому наявність деяких дитячих страхів вважається нормальним явищем, яке є в більшості дітей. З віком дитина більше і краще розуміє реальність і дитячі страхи повільно зникають. Однак в деяких випадках страхи за кількістю і інтенсивністю збільшують рівень звичайної " переносимості" вони переживаються більш важко і з віком не проходять а навпаки посилюються. Для таких страхів є свої причини і розібратися в них може лише спеціаліст по дитячій психології. Придивіться до своєї дитини , не нехтуйте скаргами на сновидіння та нав'язливі ідеї.
Рекомендована література.
1. Олена Ульєва " Я перемагаю страхи"
2. Анна Гресь " Хоробрилка"
3. О. О. Близнюк , А.О. Дудченко."Великі страхи маленьких маленьких людей"
4. Г.Ткачук " Тринадцять історій у темряві"
5. Ірвін Ялом " Вдивляючись у сонце"