
Читання дітям на ніч, особливо у ранньому віці, не лише заспокоює малюків, а й позитивно впливає на їхній потенціал до навчання, розвиває мову, концентрацію, уяву, логічне мислення і комунікативні здібності.
Зазвичай персонажі з книг – великі авторитети для малюків, тому якщо дитині не буде спатися, вона дослухається до поради та підглядатиме за нічним небом, яке врешті-решт приспить.
Вибираючи для найменших книжку для вечірніх читань, важливо, щоб тексти були короткі, мирні, заколисували та викликали в дитячій уяві затишні картинки, які через кілька речень перевтіляться у сни.
Темрява буває не лише сонною, а й неприємною, бо часто з неї вигулькують страхи. Щоби подружити дитину із сутінками, варто прочитати книжку
Бригітта Венігер "На добраніч, Норі".
У цій книжці навіть малюнки, виконані Юсуке Йонецу ,змушують позіхати: темно-синя темрява, кошеня та розстелене ліжко – випробовування для тих, хто читає. Але виявляється, котові не спиться, у пошуках сну він відвідує друзів, які один за одним діляться власними "сонними" речами. Від овечки Норі отримав подушку з луговим сіном, від курочки – сонливу пір’їнку, від слонихи – іграшкове слоненя.
Ервін Мозер "Фантастичні історії на добраніч" – це майже сто оповідок про смішних і кмітливих звірят. Книжка дозволяє вірити в неймовірне: бо фруктові саджанці, які кенгуру Джесіка посадила на дні моря, прижилися; кабачковий літак, змайстрований котиком, все-таки полетів. А ще тут є хатинка у сон-траві, фірма "Солодкі сни", де виготовляють перини та подушки з мишачої вовни, і квітка, яка розцвітає сурмами, що грають чарівну мелодію.
Галина Ткачук "Тринадцять історій у темряві".
Початок кожної оповідки знайомий усім боягузам, що люблять фантазувати: то у холодильнику завівся голодний монстр, то риба-з-ніжками заходить вночі у кімнату, або некерований ліфт піднімається у космос. Та всі історії закінчуються несподівано і весело: Серединожер зі старого холодильника насправді вегетаріанець, чотирилапа рибка мандрує снами і збирає сувеніри із чужих світів, а шалений ліфт все-таки послухався і повернувся на перший поверх.
Сміх завжди сильніший за страх, а інколи і за сон, то дивіться не сполохайте дрімоту при читанні. У кінці книжки є місце для запису власного страху, тільки ж назвіть його по-смішному, як "балабонового монстра" із тринадцятої історії, та поселіть у добру казку.
Олег Чаклун "Справжнє диво"– це збірка теплих, таких знайомих і буденних історій, які водночас є дивовижними та казковими. Просто треба бути уважнішим до світу – і тоді дива стануть помітні. Хлопчик на відпочинку в горах бачить довжелезну веселку і думає, що у місті "їй не вистачає місця, і вона губиться серед великих міських будинків".
Так само як вечір плавно перетікає у сон, письменник із реальності переводить у казку. Звичайні хвильки на морі раптом стають баранцями, які буцаються; прогулюючись під першим снігом, дівчинка дізнається, що сніговики самі себе ліплять. Казки Олега Чаклуна й ілюстрації Марти Кошулінської – лагідні та легкі, якраз для доброго засинання.
Двостороння книжка Галини Вдовиченко "Засинай. Прокидайся" вмістила в собі вечірні та ранкові історії для маленьких. Для сну тут є дві оповідки дуже позіхально-засинальні, саме те що нам треба.
Про втомлених машин, які їдуть нічною дорогою, блимають фарами й от-от зваляться з ніг, ой, коліс. Синій жук-фольксваген урешті-решт натрапляє на галявину, де зручно паркується біля верби і як захропить!
До нього по черзі приєднуються колеги на колесах і теж солодко придрімують. До кінця історії спатимуть усі: і машини, і слухач, і навіть читач.
У другій історії засинає навіть крихітна Лялечка, яка заявляє, що ніколи не хоче спати. Коли ти у квітці п’єш тепле молоко, а сонний-пресонний дощ стукає по міцно стулених пелюстках, то сон здолає будь-кого. Хррр-хррр, пшш…