Обряд Купала – одне з найбільших літніх свят не тільки в Україні, а й у багатьох європейських народів.

Ще в давні часи липнева ніч вважалася наповненою особливою енергією та містикою. В дохристиянські часи це вважалося днем літнього сонцестояння, коли наставала найкоротша ніч. З приходом християнства все кардинально змінилося. 7 липня Церква вшановує свято Різдва Іоана Предтечі, тому день Івана Купала присвятили цій важливій події. Назва походить від слова "купатися". Хоча в дохристиянські часи вона була пов'язана з язичницьким богом квітів Купалою.

Історія цього свята розпочалася задовго до приходу на територію сучасної України християнства. Наші предки полюбляли збиратися на різноманітні зібрання для проведення обрядів у період літнього сонцестояння. Зазвичай його присвячували богу Сонця — Ярилі. В ці дні особливою силою наділяли воду. Вірили, якщо зануритися у водойму, то можна очиститися від усього злого. Так само очищували тіло та душу стрибки через багаття.

На початку липня у людей вже з'являвся вільний час, щоб зайнятися збиранням першого врожаю, лікарських трав, квітів, ягід. Коли на українські землі прийшло християнство, деякі традиції вирішили залишити, щоб людям було простіше перейти на нову віру. Тільки обрядову частину приурочили Іоану Предтечі, який став символом очищення. Адже саме він охрестив Ісуса Христа.

Звичайно ж, у таке важливе свято наші предки не могли обійтися без обрядів. За народними віруваннями, цього дня обов'язково йшли до водойми, купалися там, щоб очиститися від зла, отримати сили та покращити здоров'я. А ось в ніч проти 7 липня було заборонено заходити у воду, тому що русалки можуть потягнути на дно. Обрядовим деревом дня вважалася верба, яку називали Мареною. Дівчата прикрашали це дерево квітами, різнокольоровими стрічками. Головним атрибутом вечора вважалося багаття. Викладали його зазвичай навпроти дерева.

Стрибки через багаття важалися такими, що очищають. Також через полум'я стрибали молоді пари, взявшись за руки. Вважалося, якщо не відпустити одне одного, тоді незабаром одружитеся. Селяни проганяли через вогонь навіть худобу, щоб вона давала якомога більше молока і не хворіла. Якщо у родині хворів малюк, у багатті спалювали його сорочку. Вірили, що тоді дитина одужає.

Ворожіння дівчат було ще одним незмінним атрибутом Івана Купала. Молоді й незаміжні традиційно проводили обряд на нареченого. Для цього плели вінки з квітів, рослин, зелені, ставили всередину невеликі свічки, запалювали їх і пускали за водою. Вінок мав прибитися до берега. Вважалося, з якого боку він це зробить, з того і прийде наречений. Якщо вінок йшов на дно або зупинявся, отже, дівчині ще ходити в дівках цілий рік.

Молодики шукали в ніч проти 7 липня рідкісну квітку — цвіт папороті. Існувало повір'я, що вона з'являється лише раз на рік і в нічний час. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.

У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники. Кашею пригощали жебраків, а вже потім їли самі. Все це робилося для залучення добробуту та щастя.

Книги про свято Івана Купала.