У 1966 р. ЮНЕСКО уперше відзначило цей день, з метою привернути увагу суспільства і збудити його інтерес, мобілізувати міжнародну суспільну думку, аби досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з провідних сфер діяльності ЮНЕСКО
починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 р. Традиція відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 р. Саме ця конференція рекомендувала проголосити 8 вересня – дату урочистого відкриття конференції – Міжнародним днем грамотності (International Literacy Day), та святкувати його щорічно в усьому світі.
Грамотність людини є запорукою її успіху, вона дає можливість отримати доступ до певної інформації, розширити свої життєві можливості, побороти негативний тиск навколишнього середовища та зробити свій свідомий вибір. Це – основа для подальшого особистого розвитку.
У поняття «грамотність» не варто вкладати тільки вміння читати та писати. Це примітивна частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, одержувати нові знання для себе та передавати їх іншим – це і є грамотність.
Ще в одному із тлумачень «грамотності» зазначено, що передусім – це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.
Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують
особливої уваги – зазначає dilovamova.com.