8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів – свято ромської культури, історії та національної ідентичності, яке було встановлене на IV Всесвітньому конгресі ромів, що відбувся у 1990 році у місті Сероцьку (Республіка Польща). Свято приурочене до дня проведення I Всесвітнього конгресу ромів у Лондоні 1971 року.

Також під час проведення конгресу було створено Міжнародний союз циган та затверджено прапор циганського народу й гімн під назвою "Джелем, джелем", написаний на основі однойменної старовинної ромської пісні.
За традицією роми цього дня запалюють мільйони свічок як символ єдності ромського народу і спускають на воду тисячі яскравих вінків, що символізує нелегку долю народу – вічного мандрівника без історичної батьківщини.
У сучасній науці панує точка зору, згідно з якою предки ромів – вихідці з Індії, що залишили батьківщину наприкінці І тисячоліття нашої ери. Осівши у Передній Азії, роми надовго затрималися на східній околиці Візантійської імперії. У XIII–XV століттях вони поширилися Південно-Східною та Східною, а потім Центральною і Західною Європою, в подальшому – Північною Африкою, Північною та Південною Америкою й Австралією в XIX столітті.
 Уперше в Україні роми з'явилися у XV–XVII ст. – спочатку в Бессарабії та Криму. Перша письмова згадка про них в Україні – 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).
Роми – найчисленніша етнічна меншина у Європі та значна за кількістю етнічна спільнота в Україні. Станом на 2001 рік за останнім всеукраїнським переписом кількість ромського населення становила близько 47 тисяч осіб, проте за різними міжнародними оцінками це число може сягати від 200 до 400 тисяч. Роми розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бессарабії. Це понад 10 етнічних груп ромів: серви, келдерари, ловарі, крими, сінті, унгріко рома, словацькі роми, кишинівці, урсари, волохи та інші.
 Загальний імідж, або портрет, ромської національності можна представити трьома типами ромів: представники творчої та інтелектуальної еліти, представники міського середнього класу (місто як середовище проживання, схоже, найбільш характерне і природне для сучасних ромів), типові представники молоді середнього класу. Саме з показу, опису цих людей, їхнього життя, їхньої культури сформується нормальний ("позитивний") імідж циган як народу. Варто звернути увагу на властиві народові аспекти культури, приміром, орієнтування на такі цінності як сім'я, професійна успішність, релігія. Відомо, що в сім'ях ромів люблять і поважають дітей, докладають зусиль для побудови міцних подружніх взаємин, у чому зазвичай допомагають старші родичі, виховують дітей у любові до родинної професії. Для ромів характерні релігійність, прагнення до мирного співіснування із сусідніми народностями, до інтеграції в суспільство, до досягнення успіхів у своїй професії, до соціального схвалення, повага до старших, любов до мистецтва, миролюбність, оптимізм і висока культура застілля.
Традиції ромського народу, ромська мова – частина культурного розмаїття нашої держави. Підтримка і розвиток ромської мови важливі для збереження національної самобутності ромів, їхньої оригінальної культури, забезпечення їхніх освітніх потреб.

Для цієї дати у Дніпропетровській обласній бібліотеці для дітей було підготовлено книжкову виставку «Роми: історія, традиції, душа народу»,

інформ – дайджест «Голос ромської душі у книгах»

Перегляд документального фільму «Сім успішних історій ромських жінок України»