У цьому році в Україні відзначають 1032-ту річницю Хрещення Київської Русі Православні віряни 28 липня відзначають День хрещення Київської Русі - України і водночас вшановують пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі. У цьому році в Україні відзначають 1032-ту річницю Хрещення Київської Русі. Зазвичай до Дня Хрещення Русі влаштовують хресну ходу і проводяться урочисті богослужіння. Через пандемію коронавірусу Українська православна церква відмовилась від багатолюдногно хресного ходу на честь Володимира Великого в Києві. Обмежаться молитвою у храмі та біля пам’ятника. Історія свята В Україні свято офіційно називається День Хрещення Київської Русі – України. Це державне свято, яке було засновано 25 липня 2008 року указом третього президента України Віктора Ющенка. Відзначається щорічно 28 липня. Дату обрано не випадково. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі. До речі, точну дату хрещення так і не встановили, її відзначили лише ймовірно. Це 14 серпня (за старим стилем або 27 липня за новим) 988 року. Серед усіх реформ Руської держави, здійснених князем Володимиром найважливішою була релігійна. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя. Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм. Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко. За літописами, ми знаємо, що християнство на українські землі прийшло раніше: у 882 році князь Аскольд намагався запровадити цю віру, а пізніше у 955 році бабуся Володимира княгиня Ольга проповідувала християнство. Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі. На стародавньому капищі також було збудовано церкву святого Василя, а потім і Десятинну. З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.