Олександр Поль. Людина, яка змінила місто

Опубліковано: 06 вересня 2022 | Автор: Super User | | Перегляди: 4442

Головний проспект Дніпра прикрашає пам'ятник першому почесному громадянину міста Олександру Миколайовичу Полю — великому подвижнику, підприємцю, меценату, знаному колекціонеру, людині, яка «оживила край і воскресила Катеринослав».

Олександр Миколайович Поль народився 1 вересня (20 серпня за старим стилем) 1832 р. у с. Малоолександрівське Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, будучи найстаршим із 7 дітей у сім'ї. Дослідники вважають, що Олександр Поль є нащадком (по лінії матері) українського гетьмана Павла Полуботка, родовий маєток якого знаходився у місті Любеч, що на Чернігівщині. Про це згадував один із перших біографів Поля, видатний український історик Д.І. Яворницький, а за ним і інші дослідники.

Завдяки своїй бабусі Варі (Варварі Дмитрівні Полетиці) приохотився малий Олександр до історії Запорізької Січі, знав масу легенд і бувальщин про запорізьких козаків і гетьмана Полуботка, якого шанували в родині. За власним визнанням, «коли був хлопчиком, облазив усі горища й комірчини в маєтку бабусі, вишукуючи стародавні предмети, і відтоді мав до них особливу пристрасть».

У 1850 році Олександр Поль закінчив Полтавську губернську гімназію, а потім Дерптський університет, що був одним із кращих у Росії та Європі. Вимоги до вступників були жорсткі: необхідно скласти 11 вступних іспитів. Олександр Поль засвідчив не лише блискучі знання всіх предметів, а й рідкісне для вступників вміння логічно мислити, вільно висловлюватися шістьма іноземними мовами. Приймальна комісія ухвалила неординарне рішення: Олександра Поля зарахували відразу на другий курс університету. Запис у дипломі, виданому 25 жовтня 1854 р., засвідчував, що Олександр Поль захистив дипломну роботу й отримав «ступінь та права кандидата дипломатичних наук».

Після цього Олександр Миколайович повернувся в рідні краї, де 15 років присвятив вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведення їхнього промислового значення. Тож Поля було патетично названо «степовим Колумбом». Він особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпров'я. Особливою гордістю Олександра Миколайовича Поля була залізниця Придніпров’я та міст через Дніпро.

Як гласний міської думи (1866—1884) Поль закликав ідею спорудження залізниці підтримати: «Я думаю, що на підставі точних статистичних даних можна позитивно довести і досить точно оцінити, у скільки обходиться населенню губернії відсутність мосту в Катеринославі; ці збитки, які несе Катеринослав і Катеринославська губернія, можуть бути оцінені без будь-якої натяжки в щорічну суму втрат два чи три мільйони карбованців... Я знаю, що ця витрата з боку державного казначейства буде найпродуктивнішою: цей міст окупиться за один рік».

У 1884 році нова залізниця була споруджена і з'єднала два промислові басейни (Кривий Ріг і Донбас). А 18 травня перший поїзд урочисто перетнув новий освячений міст через Дніпро. Безумовно це і позначилася на інтенсивному економічному розвиткові міста та краю. Зокрема, в Катеринославі один за одним стають до ладу заводи: Брянський, Шодуар, Гантке, Езау та інші. Небаченими темпами зростає населення міста.

Окрім господарської діяльності й активної участі в громадському житті, була в Олександра Миколайовича ще одна пристрасть, яку він проніс через все життя – захоплення історією рідного краю. Як стверджують біографи, першими археологічними знахідками, що потрапили до рук О.М. Поля, були предмети давнини, які йому пощастило знайти у своєму маєтку. Деякі з них він одержав у спадок від предків, що належали до відомих козацьких родин (Полуботки, Савичі, Полетики, Малами). За свої власні кошти Олександр Поль скуповував картини, старовинну зброю, господарське начиння, монети тощо. Поль не лише фінансував розкопки старовинних курганів, а й брав у цих роботах особисту участь. Він проводив розкопки біля сіл Обухівка, Звонецьке, Любомирівка, Наталівка, Діївка, Старі Кодаки, Мишурин Ріг та містечка Кривий Ріг. Після кожної експедиції О.М. Поль ретельно каталогізував знайдений матеріал.

Найкоштовнішими експонатами стали придбані Полем статуетки і скульптури, зокрема невелика статуя XIII ст. до н.е., що належала фараону Рамзесу VI, яку О. Поль придбав у знаменитого італійського колекціонера, а також скульптурне скіфське зображення жінки VI ст. до н.е. У 1870 році Олександра Поля обрали дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей, а 1885 року він став членом-кореспондентом Імператорського московського археологічного товариства. Він був також учасником археологічних з’їздів у Петербурзі (1872 р.) та Одесі (1884 р.).

Важливим є те, що знайдені та придбані О.Полем речі він не збирався використовувати лише для власного вжитку. Він вважав своїм обов’язком повернути людям придбані ним предмети старовини, був охоплений «невсипущим бажанням зібрати й зберегти скарби рідної культури для свого покоління». Тому особливим став 1887 рік, коли Олександр Поль створив у Катеринославі на базі своєї колекції приватний археологічний музей.

На урочистостях з нагоди століття Катеринослава в 1887 році міський голова І. Яковлєв відзначив величезні заслуги О. Поля: «Його кипучій енергії, невтомній діяльності і величезним затратам ми зобов’язані тим, що наші залізорудні багатства стали відомими не тільки в нашій вітчизні, а й по всій Європі, що спрямувало до нас своїх та іноземних підприємців разом з їх солідними капіталами» і Олександрові Полю було присвоєно звання Почесного громадянина.

Категорія: Новини

Про бібліотеку

Бібліотека рекомендує

Цікава англійська з бібліотекою

Безпека життєдіяльності

Суспільство безбар'єрності

Соціальна реклама

Бібліотечному фахівцю

Медіаграмотність

Олександр Поль. Людина, яка змінила місто

Краєзнавчий календар

Анонси

Конкурси

Нові книжки

Статистика сайту